Сьогодні українська діаспора впевнено бере участь в становленні сучасної демократичної Європи. У парламентах Польщі, Угорщини, Румунії та ряду інших правових держав депутатами обирають наших співвітчизників або представників України. Політична кон’юнктура час від часу вносить свої корективи, але участь українців в державних, муніципальних владних структурах різного рівня, в національних і в міжнародних європейських організаціях – реальний показник прогресу на шляху інтеграції України в Європейський Союз.
Діаспора сильна своїми людьми, яких об’єднує три непорушні основи українського суспільства: культура, історія, спільна Батьківщина. Така згуртованість і стабільність процесу становлення закордонних українців в країнах проживання, вміння будувати діалог з владою, успішна інтеграція в місцеві спільноти просувала історичне створення інституту представництва у виборних органах влади для малочислених етнічних груп населення. Завдяки європейської демократії національні меншини в деяких країнах отримали можливість в повній мірі відчувати себе частиною великої європейської сім’ї.
Одним з найактивніших провідних депутатів, що представляють українську діаспору за кордоном, можна з упевненістю назвати Миколу Мирослава Петрецького, керівника Спілки українців Румунії, нардепа Палати депутатів парламенту Республіки Румунія кількох скликань. Союз українців Румунії також представлений в Раді національних меншин – консультативному органі при Уряді Румунії, який об’єднує всі офіційно визнані громадські організації національних меншин.
Головне завдання Союзу українців Румунії – в підтримці трьох непорушних основ українського суспільства. Але як депутат і громадянин Микола Петрецький займається більш широким спектром проблем громадян сучасної Румунії. Серед яких головна проблема, яка пускає метастази в усі сфери суспільства – інфраструктурна.
Діяльність депутата Петрецького дозволяє скласти об’єктивну картину сучасної політичної ситуації в Румунії в тій її частині, яка стосується україно–румунських відносин і впливає на життя діаспори в цілому. Як же „доктор“ Петрецький справляється із застарілими „хворобами“, сучасними викликами і просуванням європейських цінностей на теренах Румунії?
Один за одним зберемо складові частини загальної картини.
Микола Мирослав Петрецький прийшов у велику політику після закінчення досить важкої внутрішньої політичної кризи. Електорат все більше розчаровувався в кандидатах і депутатах, представництво громадян вимагало послідовності і ефективності, а значить швидкої адаптації в новому парламенті. У цей час керівництво Союзу українців Румунії (СУР) позначило головні завдання: представництво інтересів виборців–українців не повинно піддаватися затримкам і блокуванням, необхідні партнери і активна реалізація можливостей. Успішною й ефективною виявилася обрана тактика та форма роботи в парламенті:
– наполегливість і швидкість;
– вимогливість і конкретизація;
– відповідальність за слова та результати;
– зв’язок місцевих проблем з національним рівнем;
– розуміння проблем і зрозумілість для виборців;
– принциповість і незалежність.
Буквально з перших днів роботи в Парламенті стало очевидна важка „спадщина“ старої системи влади, що має всі ознаки політичної корупції. Особливо в сільській місцевості. Приклади типові:
– в системі розподілу бюджетних коштів за адміністративно–територіальним принципом (в тому числі в місцях компактного проживання етнічних українців) сам принцип вимагає прозорості;
– порушення закону про контроль за обігом рецептурних засобів в сільській ветеринарії;
– переважна більшість сільських шкіл (в тому числі в місцях компактного проживання етнічних українців) не забезпечено обіцяним владою транспортом для учнів;
– ряд сільських шкіл (в тому числі в місцях компактного проживання етнічних українців) регулярно забороняють експлуатувати до початку навчального року;
– не працює ефективно національна система оповіщення про надзвичайні ситуації природного характеру.
Депутат Петрецький негайно виступив на захист … Парламенту. Тези конкретні:
– політики навмисно затягують наслідки кризи, продовжуючи контрпродуктивні сварки;
– псевдодемократія депутатів руйнує справжню демократію і привела до ерозії, послаблення, обмеження парламентаризму;
– виконавча влада вийшла з–під політичного контролю парламенту;
– працювати треба простим зрозумілим всім інструментом: звернення, запити, клопотання. Працювати на результат!
Ініціатива Петрецького про можливість робити депутатські звернення в уряд протягом цілого року була підтримана та прийнята. Таким чином, робота з виборцями не переривається і сприяє вирішенню проблем, з якими звертаються громадяни.
Розуміючи величезну відповідальність перед земляками, в прагненні зберегти і продовжити розпочате, велику важливість подальшого розвитку діаспори в умовах європейського суспільства і необхідність відстоювання її інтересів на державному рівні, Микола Петрецький знову брав участь в парламентських виборах 2020. Суворі умови надзвичайної ситуації на території Румунії, що не допускали повноцінного діалогу між кандидатами і виборцями, зробили ці вибори найбільш млявими в історії пострадянської Румунії. Дебати в „online“ формі, низька явка на дільницях, особливо в сільській місцевості, маніпуляції і дезінформація виборців про кандидатів від національних меншин були подолані авторитетом Петрецького і довірою його виборців–українців.
У рік виборів політичний цирк перетворився на посміховисько. Робота на благо суспільства плавно перейшла в дешеве політиканство і передвиборчі ігри. Основні персонажі – відомі політичні партії, які в підсумку стають жертвами владних ігор, дискредитуючи один одного. Порядок денний роботи парламенту насичений сценаріями і домовленостями, які не мають ніякого зв’язку з справжньою демократією, а виконання обов’язків перед виборцями відсунуто на задній план.
Депутат Петрецький зміг уникнути втягування в чвари, що не мають нічого спільного з обов’язками народного обранця. У своїх ініціативах і озвучених позиціях наполягав на необхідності продовження нормальної парламентської діяльності і неодноразово засуджував прояви дешевого політікантства.
Яскрава, лаконічна характеристика Парламенту Румунії на початку пандемії (весна 2020), від депутата Петрецького:
„Багато підсумків підбиватимуться по завершенню цього періоду великих випробувань. Нам доведеться підраховувати витрати і втрати, ми будемо рахувати жертв або безробітних…
Але я боюся, що не вистачить оцінки політичної етики. Хвороба і введені через неї соціальні обмеження ніяк не відбили охоту – як повинно бути в важкі часи – в суб’єктивізмі, демагогії, присвоєння чиїхось заслуг, взаємні «підніжки» та інші властиві політиці дії.
Навпаки, замість солідарності доводиться констатувати більший розкол, замість сумлінності – ще більше хитрощів, замість відповідальності перед електоратом – ще більше бажання його обдурити.
Неначе вірус вражає не тільки легені, але і совість. Я спостерігаю ескалацію безсоромності і нових спроб обману і маніпулювання свідомістю громадян. Якщо ми проіґноруймо ці прояви, то заохотимо зухвалість і дріб’язковість …
Протягом історії суспільства ставали мудрішими і духовно чистішими, зміцнившись завдяки пережитим випробуванням. Мені цікаво, те ж саме станеться і з нашим суспільством в кінці поточного періоду? ”
Перейдемо до рутинної роботи депутата. Вона розкриває сутність внутрішньої політики влади держави–члена ЄС і дозволяє зрозуміти, що першочергові зовнішньополітичні амбіції і апетити підтримуються і просуваються за рахунок стримування внутрішнього соціально–економічного розвитку та добробуту населення. Влада намагається абстрагуватися від проблем пересічних громадян, залишаючи їх вирішувати самостійно, підкидаючи час від часу бюджетні „кістки“.
Наведені нижче приклади показують проникнення метастазів інфраструктурної проблеми на місцевий рівень. Це проблеми, про важливість і необхідність вирішення яких говорять в масштабах Європи. В даному випадку мова йде про місця компактного проживання української національної меншини (громадян держави), чиї інтереси в першу чергу захищає депутат Петрецький.
Десятками років не забезпечується виконавчою владою Румунії енергозабезпечення цілого ряду територій, на яких проживають етнічні українці. Ситуація з перебоями електропостачання в північних прикордонних територіях стала постійною. Політики годують обіцянками від виборів до виборів і намагаються чинити тиск на тих, хто посмів скаржитися відкрито. Під час карантину у зв’язку з пандемією, багато дітей не могли реалізувати свої права на освіту, тому що не було можливості працювати дистанційно: немає електрики і всемережжя.
Така ж ситуація з дорогами місцевого значення. Рідкісні ремонти тільки деградують їх стан.
Прикордонні північні райони Румунії сьогодні практично не газофіцовані, що серйозно стримує їх економічний розвиток і добробут населення. Однак офіційна влада зовсім не поспішає це змінювати.
Європейська комісія бачить 2021 рік роком залізничного транспорту, враховуючи його величезний потенціал, екологічність, стабільність, безпеку і перспективність. І це своєчасно для Румунії, в якій останні два десятки років відсутні будь-які інвестиції в модернізацію цього виду транспорту. Населення країни орієнтується виключно на автомобільні ресурси. Внутрішнє залізничне сполучення нестабільне і занепадає в умовах зростання пасажиропотоку. Виконавчі органи влади ігнорують включення в заходи з розвитку європейської залізничної системи в своєму секторі участі.
У прикордонних районах Румунія-Україна якість мобільного зв’язку настільки низька, що довелося робити депутатські запити в Національний комітет з управління і регулювання в сфері комунікацій Румунії, відзначаючи той факт, що в цьому не зацікавлені ні влада, ні оператори мобільного зв’язку. Парадоксальна ситуації, за швидкістю і ціною доступу в мережу Інтернет Румунія – одна з передових в Європі, але за охопленням і якістю мобільного зв’язку – одна з останніх. Особливо ситуація неприваблива в північних прикордонних територіях.
Гостра нестача медичного персоналу суттєва особливість сфери медицини Румунії. Особливо гостро ця проблема існує в сільській місцевості, особливо в північних прикордонних районах. Але офіційна влада не бачить можливості (це не в пріоритеті) пошуку і реалізації ефективних рішень для поліпшення доступу населення до якісних медичних послуг в сільській місцевості та працевлаштування молодих лікарів-інтернів. Сільські райони не привабливі для влади, оскільки вони досить ізольовані, поступово обезлюдніють, кількість застрахованих занадто мала, щоби практика була прибутковою, а доступ (інфраструктура) і умови перебування часом неприйнятні. Створювати пропоновані колективні медичні пункти з широким переліком медичних послуг для населення міністерство не має в планах. У місцях компактного проживання української національної меншини офіційна влада не може забезпечити мінімальні умови роботи медичних працівників та належного догляду за пацієнтами. Сільські медзаклади перебувають у стані, при якому їх немає сенсу ремонтувати, а буде легше побудувати нові, але цього немає в планах.
Екологія та клімат сьогодні – теми міжнародних урядових самітів. Система обробки твердих побутових відходів в Румунії на рівні початку пострадянського періоду. Європейські оплачені програми за участю держави не реалізовані. Однак, по різних куточках країни виникли і ростуть тимчасові звалища сміття, що загрожують екологічними проблемами. На території проживання української національної меншини в тому числі.
Тривають незаконні вирубки лісу на півночі країни, які практично не контролюються владою.
Компетентні органи влади різко скоротили фінансування ветеринарної служби та проведення санітарно-ветеринарних заходів в сільській місцевості.
Громадське телебачення TVR в період пандемії мало зберігати свій рівень офіційного представника української діаспори і прагнути до збільшення аудиторії. Однак, незважаючи на роботу журналістів з висвітлення заходів, ефірні програми стали скорочуватися або заміщувалися повторами.
Громадське національне Радіо Румунія залишається одним з надійних і доступним інформаційним засобом для населення. Це засіб залишається стратегічно важливим каналом для оповіщення населення в період надзвичайних ситуацій. Регулярно Радіо Румунія лихоманить фінансова заборгованість перед такою ж державною структурою. У цій ситуації румунські парламентарії пропонують обмежити мовлення, що в першу чергу торкнеться скорочення ефіру на національних мовах, у тому числі українською мовою.
Забезпечується досить низький рівень законного доступу громадян до роботи місцевого самоврядування. Непрозорі інформаційні ресурси або відсутність зворотного зв’язку – поширена практика. Що призводить до конфліктів і створює умови для корупції.
Реальна ситуація в сфері забезпечення права на освіту рідною мовою для українських національних меншин така, що офіційна влада поступово зменшує фінансування фахівців. Міністерство освіти і досліджень Румунії розробляє і приймає закони про умови вступу до середніх навчальних закладів в частині, що стосується національних меншин без будь-яких консультацій з учителями, які викладають українською мовою або мовами інших національних меншин. Таке непрозоре ставлення до існуючої з року в рік проблеми тільки підриває довіру до влади і робить відносини вимушеними.
Перехід на дистанційне навчання, швидка цифровізація, зростання рівня відсіву посилили існуючі проблеми освіти. Намагаючись відновити звичайні форми і режим навчання, система освіти починає знову страждати від популістських рішень, подібних до тих, що приймалися в період карантину, коли нашвидку змінювалися методики навчання або умови для вступу до навчальних закладів. Відсутня система стандартизації освіти, повноцінна підготовка вчителів, постійні курси підвищення їх кваліфікації. Замість розігрування карти сфери освіти політиками, необхідна політика її дебюрократизації і реалізація рівного доступу дітей на освіту, незалежно від регіону, національності і середовища проживання, прямо говорить Петрецький.
Союз українців Румунії залишається єдиним повноцінним і ефективним мостом дружби і співробітництва між Румунією і Україною. Румунська практика в сфері захисту прав національних меншин – одна з кращих на європейському рівні, що підкріплюється допомогою держави. За сприяння депутата і керівника СУР Петрецького відбулася знакова зустріч румунських парламентаріїв (комітет із зовнішньої політики, комітет з оборони і національної безпеки, фракція національних меншин) з представниками українського уряду (європейська та євроатлантична інтеграція, дипломатія). Теми зустрічі більш ніж актуальні:
– зміцнення румуно-українських відносин через міжпарламентське і міжурядову співпрацю;
– забезпечення прав національних меншин в Румунії та Україні;
– підтримка курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
Парламентська дипломатія грає все більшу роль на європейському рівні. Це показали події, пов’язані з кризою в сфері охорони здоров’я, розвитком Європейського Союзу, необхідність посилення добросусідства і співробітництва між державами. Але Парламент Румунії ігнорує практику створення міжфракційних “груп дружби” з державами-партнерами, в тому числі з Україною. Будучи експертами з етнічних питань, депутати національних меншин змогли б організувати ефективні “мости” взаємодії з історичними батьківщинами.
По завершенні надзвичайного стану і після поступового відновлення економіки Румунія з’явиться зовсім в іншому соціально–економічному контексті. У контексті, який зажадає переосмислення всієї стратегії підтримки економіки державою. Будуть необхідні заходи щодо повернення робочої сили в реальні сектори економіки, професійної реінтеграції тих, хто втратив роботу і будь-які джерела доходів. Значна частина населення, в тому числі представники української національної меншини, обрали трудову міграцію в тих сферах, в яких дефіцит робочої сили в країні: сільське господарство, будівництво, охорона здоров’я.
Небезпідставно вважаючи, що влада Румунії намагається зберігати «хорошу міну» при найгіршій політичній грі щодо своїх громадян, Петрецький нагадує владі про відновлення країни з трибуни Парламенту.
При цьому наполеглива латинізація, явно вигідна з зовнішньополітичної точки зору для планів Бухареста, збереження радикальних настроїв по відношенню до ряду прикордонних територій по обидва боки кордону, конфлікт навколо реформи української мови, несе певні ризики для діалогу з національними меншинами.
У місцях компактного проживання етнічних українців (з переважанням у складі всього населення) на півночі країни були свого часу технічно видалені дорожні двомовні вказівники, які до цих пір не відновлені. Доводиться тримати під постійним контролем питання, які стосуються права на відправлення релігійного культу в місцях компактного проживання етнічних українців і входять в сферу відповідальності органів влади в тому числі.
У недавньому політичному зверненні депутат Петрецький по суті виклав свою політичну програму-кредо. Наведемо основні конкретизовані тези, що виконують роль червоних ліній для румунського істеблішменту, що грузне в політичній корупції:
– захист (до політичної боротьби) основних прав національних меншин в Румунії, контролюючи виконання положень Рамкової конвенції про захист національних меншин, відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин і зокрема, захист принципу незворотності прав етнічних українців, що населяють історичні землі на території Румунії ;
– консолідація етнічних українців у захисті своїх прав, просування прав в суспільстві, еволюція в рамках розвитку суспільства, соціального прогресу і науково-технічного прогресу;
– захист від дій законодавчої влади, спрямованих на звуження прав і зміни досягнутого рівня забезпечення прав етнічних українців;
– кроки щодо відхилення від послідовного дотримання основних прав будуть прирівняні до повернення до тоталітаризму.
Заяви депутата дійсно оновлюють розмітку на шляху європейської демократії до розвитку, стабільності і безпеки в Європі. Особливо чітко це усвідомлюється при знайомстві з соціальними опитуваннями громадян-румун за походженням і працездатного віку. Близько 40 % опитаних позитивно ставляться до постаті диктатора Чаушеску і до часів, коли він був при владі. Наскільки така громадська думка влаштовує владний олімп Румунії? Вважаю, депутат Петрецький в цьому розбереться.
Іван Попеску