ТІ, ХТО НАМИ КЕРУЄ, – ПРОСТО ТУПІ!
Фінал футбольного кубка – це свято життя! І як чудово, що воно трапляється досить рідко!
Ось як чинить керівництво європейського міста, коли готує подібний культурно-масовий захід?
Воно, перш за все, думає не про футбольних уболівальників, неабияка частина яких приїжджає лише для того, щоб нажертися пива, відлити де попало, тому що до сортиру йти в облом, набити один одному морди та і роз’їхатися по домівках. Європейські керівники міст думають про своїх городян, які платять податки, голосують і можуть запитати з мера і його команди.
Тому європейське керівництво ніколи в житті не перекрило б тупо всю Велику Васильківську – головну чотирьох смугову магістраль, що веде у центр Києва з Одеського та Харківського напрямків. Ні, воно б обов’язково виділило зустрічну смугу для громадського транспорту на Антоновича, де у вихідні машин настільки мало, що діти можуть грати у футбол. А паралельну вулицю Малевича перенаправили б у сторону центру. І світлофори перемкнули б у режим прямого проїзду, тому що в суботу з бічних вулиць майже ніхто не виїжджає, і здоровенна тягучка психує, даремно стоячи на світлофорі. І ніколи, у жодному разі не паркували б на Малевича здоровенні туристичні автобуси, які привезли уболівальників, через що і так вузька вулиця стає майже непроїзною.
Чому це відбувається? Тому що ті, хто нами керує, просто тупі. І тому, що їм на нас абсолютно наплювати, вони переконані у своїй богообраності і безкарності.
Тому нова влада мала б взяти і одним рішенням закрити всі міністерства, відомства та інші владні контори. Всі й одразу! А працівників ввічливо випровадити з будівель, хто не зрозуміє – випровадити грубо. Це треба було зробити 2014 року, процес почався, але Президент Порошенко все зупинив і повернув на висхідні.
Ніде нічого в країні не впаде, крім того, що обрушать цілком свідомо.
Пам’ятаю чудовий приклад самоорганізації нашого суспільства, коли після перемоги Євромайдан силами афганської сотні, свідомих міліціонерів, населення та районної влади на Подолі були не допущені грабежі і мародерство.
Другий приклад – добровільний і волонтерський рух. Цей рух фактично замінив собою держава, замінив ефективно і своєчасно.
Тому в новій Україні повинні залишитися тільки ті органи влади, які реально необхідні громадянам. Податкова – нафіга, якщо податки може адмініструвати комп’ютерна програма? Міністерство освіти і науки? А що воно утворює? Там роблять наукові відкриття? Нафіг з пляжу! Мін’юст? Цілком достатньо нотаріальної служби та держархівів. І так далі.
Або громадяни торують собі доріжки по життю, і це узаконюється. Або нові органи влади створюються в рамках стратегії “фронтирної цивілізації”. Або міністерство необхідне за традицією, МЗС, наприклад.
До речі, ті мерії, які підтримують самоврядування суспільства, повинні залишатися. До КМДА це, зрозуміло, не відноситься.
Джерело: Олександр Кочетков