Нещодавня заява ґубернатора Десантіса про те, що російська агресія в Україні, яка складається з багатьох військових злочинів, є територіальною суперечкою, демонструє невігластво та брак гуманності, але не обов’язково є несподіванкою. Рон Десантіс є ґубернатором штату, тому йому дозволено бути примітивним у питаннях зовнішньої політики, особливо коли це влаштовує багатьох його прихильників. Чесно кажучи, я був у Флориді й ставлю запитання: чи багато ви зустрічали жителів Флориди? Навіть важливіше: ви зустрічалися з республіканською базою?
Деcантіс не оголосив, що він нібито балотується від республіканців на пост президента Сполучених Штатів проти, безумовно, найпримітивнішого колишнього президента в історії Сполучених Штатів. Але він проводить кампанію та звертається до тієї самої бази, що складається з “гордих хлопців та дотримувачів клятви”. В українському питанні в цю базу входять соратники п*тіна Такер Карлсон, Тулсі Ґаббард і тому подібні.
У 2014 році конґресмен Десантіс критикував президента-демократа Барака Обаму за неспроможність протистояти агресії держави-агресора на півострові Крим та на українському Донбасі (ред.: Луганська та Донецька області). Припускаючи психічну стабільність конгресмена, найбільш переконливим поясненням сьогоднішньої його позиції є політична доцільність і, природно, політична амнезія та відсутність чесності. Зрештою, він критикував президента-демократа. Сьогодні він підігрує протрампівській базі, яка становить майже 50 % Республіканської партії.
Проблема не в Десантісі. Він є просто симптомом свого політичного середовища. Він є безпринципним політиком у партії, яка покладається на підтримку електорату, який значною мірою позбавлений принципів і моралі. Відверто кажучи, він змагається за лідерство в партії, де фактичним лідером навіть сьогодні є людина, яка може бути звинувачена кримінально задовго до виборів і яка обіцяє балотуватися не залежно від цього, і яку зараз звинувачує особа, яка спеціалізується на порнографії. І все ж цей літній хуліган лідирує в голосуванні республіканців на пост президента країни, яка є лідером цивілізованого і демократичного світу. Яка країна і який світ!
Якщо українські американці на стороні Республіканської партії будуть гідними, вони виступлять проти Десантіса. Він підіграє їм заради їхньої підтримки. Зміна політичних позицій для Десантіса явно вкорінена в його складі. Чесність чи принципи, особливо у зовнішній політиці, не мають значення. Це може бути потворною стороною, але панівною серед політиків.
Пам’ятаючи про це, настав час діяти. Українсько-американська республіканська делегація зі штату Флорида, де є кілька українсько-американських громад, повинна негайно домовитися про зустріч з губернатором. Це не має бути велика зустріч, лиш одне питання. Українцям просто потрібно бути твердими. Десантіс не має категоричних почуттів щодо цього питання. Як тільки він змінить свою позицію, щоб заспокоїти свій українсько-американський електорат, він залишиться з нею принаймні до наступного разу, коли стане доцільним знов змінити позицію. І тоді, можливо, буде потрібна ще одна зустріч – залежно від того, наскільки далеко зайде Десантіс у своїй політичній кар’єрі.
Президент Десантіс ніколи не буде президентом Байденом в українських питаннях. Президент Байден має глибокі моральні зобов’язання щодо України. Заради прозорості, я демократ і дуже гордий за президента Байдена. Рон Десантіс є життєздатним кандидатом у президенти. Він не президент Трамп, тому що він значно проникливіший, високоосвічений і, я вважаю, відносно певною мірою принциповий і морально витриманий. Усі варіанти до 2024 року мають залишатися життєздатними для України.
Зрештою, найкращим сценарієм було б, щоб Рон Десантіс повернувся до Таллагассу (столиці – осідку ґубернатора Флориди), Джо Байден повернувся до Вашинґтону, а Дональд Трамп – потрапив до в’язниці. Але тим часом Рон Десантіс має бути продуктивним, а не залишатися напризволяще. Українсько-американські республіканці повинні активізуватися.