Громадянин України Маркіян Григорій Паславський, мільйонер, власник великого бізнесу 20 лютого 2014 з шиною і щитом брав участь в штурмі “Небесної сотні” на Інститутській, віддав життя за Україну.
Українець зі Сполучених Штатів Америки з початком російської агресії воював в батальйоні “Донбас” під позивним Франко.
Нещодавно були виявлені унікальні кадри з Євромайдану, на яких зображений Маркіян Григорій Паславський, який з шиною і щитом брав участь в штурмі “Небесної сотні” на Інститутській 20 лютого 2014 року. Пізніше він закликав боротися за Україну на Донбасі. Патріот України був убитий у серпні 2014 року в Іловайську. Ukrainian Agency пропонують вам ще раз згадати його історію та подивитися на низку фото.
Українець Маркіян Паславський, мільйонер, власник великого бізнесу, служив у американській армії, командував компанією у знаменитому 75 полку рейнджерів спецпідрозділів США.
Маркіян Паславський – американець українського походження, з початком російської агресії добровольцем вступив в Національну гвардію, в квітні 2014 року прийняв українське громадянство, воював в батальйоні “Донбас” під позивним Франко.
Про те, що Маркіян був на Майдані, зокрема в день розстрілу 20 лютого було відомо і раніше, але вперше знайшлися фото. 19 серпня 2014 року. Маркіян Григорій помер у Іловайську від поранень. Незважаючи на його офіцерський чин, Маркіян Григорій тримав звання рядового в батальйоні Донбас. Його побратим Лев згадує:
“Так це правда. Він сам так хотів. Не хотів виділятися. Але важко не виділити таких людей, як Франко. Він був дуже барвистою фігурою в нашому батальйоні. По-перше, йому було 55 років. По-друге, іноземець був по суті, хоча і з українським паспортом. Ви знаєте, як він міг смачно лаятися українською! Ну так, Марк неодноразово говорив, що хоче бути звичайним воїном. Якщо він хотів похвалити когось, він завжди сказав: “Ти справжній воїн!”.
Після кожного бою Маркіян Григорій збирав так званий брифінг. Він каже, що так прийнято в Америці. Солдати завжди уважно слухали пораду Марка. Він не просто розбирав битву до найдрібніших деталей, – аналізував її. Чому боєць загинув у такій ситуації? Чому з першого разу не вдалося звільнити поселення? Все знав, аж до того, скільки треба брати з собою в бій ріжків автомата, щоб і вистачило, і було не важко пересуватися. І тоді, після брифінгу, він спілкувався з усіма людьми. Ви знаєте, Марк дуже любив солодощі і любив лікувати всіх солодким.
Він йшов у відпустку. Він сказав: “Давайте звільнимо Іловайск швидко і – додому, до Штатів, на місяць!” Так довго я не бачив моєї матері”. Коли мене відправили в Іловайськ, я знав, що Марка вже нема. Вони ховалися в школі, вони були оточені. Стріляли по них з усіх боків. Марк отримав три кулі у спину. Кажуть, що перед своєю смертю він сказав: “Я мріяв стати справжнім українцем. Я сподіваюся, що я став ним. Так боляче і так не хочеться вмирати!” Упевнений, був би вертоліт, щоб його відразу ж переправити в лікарню, Марка можна було врятувати”, – розповів його побратим Лев.